головна | місто | цікаве | історія | жителі | говірка | вулиці | фотогалерея | посилання

ЦІКАВЕ ПРО СКОЛЕ ТА СКОЛІВЩИНУ

Місто Сколе найпівденніший та найвіддаленіший районний центр області. Відстань до обласного центру 110 км або 1 год 35 хв потягом "Мукачево - Львів". Протяжність міста (вздовж головної вулиці) 4,2 км, ширина 1 км. Найдовшими вулицями є вулиці Данила Галицького, Стрийська, Князя Святовлава. Місто можна розділити на три сектори - передмістя Дубина (на північ від центру), власне місто, передмістя Демня (на південь). Координати центру міста - майдану Незалежності: 49°02′17″ пн. ш. 23°30′52″ сх.д. Місто отримало статус гірського населеного пункту постановою Кабінету Міністрів України, хоча розташоване лише 440 м над рівнем моря.

Поруч з містом знаходиться штучне озеро, розміри якого 210х52 м (1 га), максимальна глибина близько 5 метрів. Водойма живиться від Павлового потоку, а надлишок скидає в річку Опір.

Знаменитим місцем відочинку є "Скала на ріці Опір", яку багато років тому було проградуйовано за "висотами" — різними ступенями висоти стрибків у річку. Найвищий ступінь, 6-ий, знаходиться приблизно 5 метрів над водою. Глибина ріки в цьому місці досягає 3-ох метрів. Тільки найвідважніші юнаки стрибають з "шостої висоти".

На честь Сколе названий мінерал сколіт — різновид глауконіту, вперше знайдений і описаний у 1936 році польським геологом К. Смуліковським в пісковиках стрийської світи, які розкриті у Святославському кар'єрі, на південній околиці Сколього. (Вікіпедія)

Слово "Бескиди" походить від дієслова "бескидувати", тобто виганяти худобу на пасовище. Це слово примандрувало до нас з Волощини.

На Сколівщині найвищими горами є Магура (1367 м), Парашка (1365 м), Високий Верх (1245 м), Писана Керниця (1236 м), Тростян (1235 м).

Опір - річка, що протікає повз наше містечко. Вона бере початок з Бескидського хребта за селом Опорець. Опір протікає через села Опорець, Лавочне, Тернавку, Славське, Тухлю, наше місто і впадає в річку Стрий. Опір має притоки - Головчанку (Хітар, Кальне, Плав'я, Риків, Головецько), Либохірку (Тухля), Славку (Ялинкувате, Волосянка, Славське), Кам'янку (Кам'янка), Орява (Орява, Козьова). В Оряву впадає ріка Бутівля.

Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi) - багаторічна рослина родини Селерових (Apiaceae). Висота 3-5 м, товщина стебла до 10 см. Набільш поширена в Росії та на Кавказі, в Україні росте 5 видів. Рослину можна зустріти в Сколе та Сколівському районі. Холодостійка культура, вимоглива до світла та вологи. Навіть одноразовий дотик до шкіри людини призводить до опіків. При ураженні великої ділянки тіла людину морозить, нудить, температура підвищується. Якщо на шкіру потрапив сік борщівника, слід серветкою чи хустинкою акуратно його увібрати й закрити уражене місце від світла щільною тканиною, ретельно промити спиртом або водою з милом.

Іван Франко у 1882 році написав історичну повість "Захар Беркут. Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII віці", яка описує події 1241 року в селі Тухля Сколівського району - боротьбу сільської громади під проводом ватажка Захара Беркута з монголо-татарським військом.

На початку ХХ століття у Сколе жив і працював адвокатом український письменник Андрій Чайковський. На древньому цвинтарі похований галицький письменник Федір Заревич — редактор першого в Галичині часопису українською мовою «Вечерниці». На початку ХХ століття в Дубину (передмістя Сколього) неодноразово приїжджала до родини всесвітньо відома співачка Соломія Крушельницька. Про Сколе у своєму щоденнику згадує польський фантаст Станіслав Лем. Багато років у місті жив і працював талановитий художник Володимир Стецула. У Сколе працює Ігор Чудійович (1960 р.н.) — український краєзнавець, дослідник історії Сколівщини. (Вікіпедія)

Першим міським головою було обрано Ярослава Семена. Тричі міським головою Сколього обирався Олександр Марушкевич (на фото) — він керував містом з 1999 по 2010 рік. У 1998 році у 125-у мажоритарному виборчому окрузі (Сколівський, Старосамбірський і Турківський райони, м. Самбір) найбільше голосів на виборах здобув лісівник Орест Фурдичко, який і представляв громаду у Верховній Раді. У 2002 році у цьому ж окрузі переміг кіноактор Іван Гаврилюк, у 2012 році - Андрій Тягнибок, у 2014 році - Андрій Лопушанський. Зараз (2016) міським головою є Володимир Москаль.

Телефонний код для міжміського зв'язку 03251, поштовий індекс 82600. Єдиний провайдер інтернету в місті - ПАТ "Укртелеком".

В місті Сколе здійснюють освітню діяльність академічна гімназія, загальноосвітня школа та школа-інтернат, а також три дитячі садки - "Барвінок", "Дударик", "Малятко". Над школою №1 (сьогодні - Сколівська академічна гімназія) висить годинник, який більше 15 років в будь-який час доби показував 12.56. Щоправда, невідомо яким чином, але за останні кілька років "час змінився" - тепер на годиннику 12.58.

В місті також знаходяться 5 філій комерційних банків - "Ощадбанк" (вул. Д.Галицького, 10), "Аваль" (вул. Стрийська, 21а), "ПриватБанк" (вул. Д.Галицкого, 7) та "Надра" (м-н Незалежності, 7), "Креді Агріколь Банк" (м-н Незалежності, 1а).

Одна з кращих садиб міста — будинок родини Витвицьких. Тут мешкають лікар Ігор Витвицький з дружиною, сином, невісткою та онукою. Донедавна будівлю було покрито глиняною черепицею (на фото), але у 2013 році її було замінено на металочерепицю. В містечку близько двадцяти будинків перекрито глиняною черепицею і їх кількість постійно зменшується - господарі все частіше замінюють черепичне покриття даху на металеве.

Сколе справедливо можна назвати "містом вітрів", адже пориви вітру в листопаді-грудні особливо сильні. Ще одна особливість містечка - величезна кількість супутникових антен. Щонайменше 1900 сімей переглядають канали сателітарного телебаченням. Аналогова антена в Сколе може приймати лише три канали - "Перший національний", "1+1" та "Інтер", які передаються ретранслятором тропосферного радіорелейного зв'язку (станція Р-414) на г. Корчанка. На всій території міста забезпечене надійне покриття національних операторів мобільного зв'язку: Київстар, МТС, Beeline та Life.

Переважна більшість сколівчан — містяни 1-го або 2-го покоління. Містяни 3-го покоління — велика рідкість.

Оригінальною також у Сколе була поява операційної системи Windows. В 1995-98 роках багато-хто з місцевих жителів перекладали це слово, називаючи майкрософтну операційку "Вікна".

Деякі сколівчани стверджують, що першими в місті, хто придбав гірські велосипеди, була сім'я Дубовиків. Достеменно не відомо, хто перший у місті купив сателітарну антену, але фактом є те, що кількість таких антен за останні роки дуже збільшилася. Наприклад, якщо на нашому багатоквартирному будинку у 2008 році була лише одна "тарілка", то зараз дев'ять із десяти сімей користуються супутниковим телебаченням.

Бельгійський інженер Альберт Газенбрукс був радіоведучим підпільної радіостанції УПА "Вільна Україна", що діяла в селі Ямельниця Сколівського району з 1943 по 1945 роки. Газенбрукс, уродженець бельгійського міста Брюгге, опинився у німецькому полоні у червні 1940-го року. Кілька разів тікав, потім потрапив до рук вояків УПА. Як згадував сам Газенбрукс, його змусили проспівати бельгійський національний гімн "Брабансонна" і перекласти слова німецькою мовою. Дізнавшись про те, що втікач-бельгієць знає англійську та французьку, командування УПА вирішило використати його для роботи на підпільній радіостанції "Вільна Україна", кодова назва "Афродита". Розпочиналося радіомовлення завжди такими словами: "Ви чуєте голос вільної і незалежної України!" - "Attention, attention! Ici Radio diffusiere ukrainienne clandestin La Libre Ukraine!". В квітні 1945 НКВС закидали гранатами криївку УПА, де велося радіомовлення, важко поранивши бельгійця. Радянська влада засудила Газенбрукса до 10 років тюрми, але відпустила до рідної Бельгії трошки ранаше - в 1953-у, після смерті Сталіна.

1 січня 2002 року вперше в історії Сколе за часів незалежності було проведено конкурс краси "Міс Сколівщина - 2001", на якому заслужено перемогла панночка Юлія Скульська. Конкурс став можливим завдяки ентузіазму двох людей - волонтера Наталії Адамовської та працівника РДА Надії Чепари. Конкурс викликав неймовірний ажіотаж серед громади - незважаючи на перший день нового року у районний дім культури "Бескид" прийшло понад 600 осіб.

Жоден з чотирьох Президентів незалежної України не відвідував місто Сколе, проте в ньому з робочим візитом побував Прем'єр-міністр України Валерій Пустовойтенко. Офіційно відвідував Сколівщину Президент Віктор Ющенко, а в якості туриста - Анатолій Кінах. Проте точно відомо що у Сколе жив і працював адвокатом доктор права Євген Петрушевич - Президент і диктатор ЗУНР.

Улюбленим заняттям сколівчан є пліткарство та поширення чуток. Кожна, навіть дуже незначна подія, швидко стає відомою всьому місту. Майже кожен сколівчанин вважає за необхідне не тільки все знати, а й усе, що знає, іншим розповісти.

Найпопулярніші чоловічі імена, які батьки давали немовлятам у 2012 році у Сколівському районі - Максим, Андрій, Віталій, жіночі - Софія, Вікторія, Анастасія. Для порівняння: на Стрийщині популярними є чоловічі Максим, Владислав та Денис, трійка жіночих імен ідентична нашій - Софія, Вікторія, Анастасія. На Львівщині хлопчиків також часто називали Юрій та Олександр, дівчаток - Вікторія та Вероніка. На Турківщині полюбляють Іванів та Андріїв, серед жіночих - Марій та Ангелін.